Погоджено

на засіданні педагогічної ради

протокол від 26.12.2019 № 02

Положення

про внутрішню систему забезпечення якості освіти та освітньої діяльності Катеринівської ЗОШ І ступеня Немовицької сільської ради

І. Загальні положення

Внутрішня система забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти Катеринівської ЗОШ І ступеня Немовицької сільської ради має гарантувати якість освітньої діяльності і забезпечувати стабільне виконання нею вимог чинного законодавства , державних стандартів освіти .

ІІ. Стратегія , політики і процедури , які використовуються під час вивченя освітньої діяльності закладу

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Катеринівській ЗОШ І ступеня Немовицької сільської ради розроблено на підставі статті 42 Закону України «Про освіту» і передбачає здійснення таких політик і процедур :

- система внутрішніх і зовнішніх моніторингів якості освітньої діяльності та якості освіти ( моніторинг навчальних досягнень учнів , моніторинг адаптації дітей у закладі тощо )

- самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти

- професійне зростання керівних та педагогічних кадрів

- забезпечення публічності інформації про діяльність закладу

- забезпечення академічної доброчесності у діяльності педагогічних працівників і учнів

- запобігання та протидія булінгу

Внутрішня система забезпечення якості освіти у школі базується на таких принципах :

- Дитиноцентризм . Головним суб’єктом , на якого спрямована освітня діяльність школи , є дитина .

- Автономія закладу , яка передбачає самостійність у виборі форм і методів навчання , визначення стратегії і напрямів розвитку закладу освіти , які відповідають нормативно- правовим документам , Державним стандартам .

- Цілісність системи управління якістю .

- Постійне вдосконалення . Розбудова внутрішньої системи забезпечення якості освіти - це постійний процес , за допомогою якого відбувається вдосконалення освітньої діяльності , підтримується дієвість закладу , забезпечується відповідність змінам в освітній сфері.

- Вплив зовнішніх чинників . Система освітньої діяльності не є замкнутою , на неї впливають зовнішні чинники – засновник , місцева громада , освітня політика держави .

- Гнучкість і адаптивність . Система освітньої діяльності змінюється під впливом сучасних тенденцій розвитку суспільства.

Внутрішня система забезпечення якості освіти Катеринівської ЗОШ І ступеня Немовицької сільської ради має чотири напрями :

1.Освітнє середовище

2. Система оцінювання освітньої діяльності учнів .

3. Педагогічна діяльність педагогічних працівників

4. Управлінські процеси закладу .

1.5. Для вивчення якості освітньої діяльності у закладі можна використовувати такі методи збору інформації та інструменти :

- опитування ( анкетування , інтерв’ю , фокус- групи )

- вивчення документації ( річний план роботи , протоколи засідань педагогічної ради , класні журнали , календарне планування вчителів )

- моніторинг ( навчальних досягнень здобувачів освіти , моніторинг педагогічної діяльності , спостереження за проведенням навчальних занять , моніторинг за освітнім середовищем )

- аналіз даних та показників , які впливають на освітню діяльність ( система оцінювання навчальних досягнень учнів , підсумкове оцінювання учнів , фінансування закладу , кількісно – якісний кваліфікаційний склад педагогічних працівників )

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти виноситься на засідання педагогічної ради закладу , схвалюється на її засіданні та затверджується керівником закладу. Положення оприлюднюється на сайті закладу.

ІІІ. Освітнє середовище

Однією із важливих умов для освітнього процесу є безпечне та комфортне освітнє середовище, а саме :

1.Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання і праці:

1.1.Приміщення і територія закладу повинно бути безпечним і комфортним для навчання і праці

1.2. Заклад повинен бути забезпеченим навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням , що необхідні для реалізації освітньої програми

1.3.Здобувачі освіти та працівники закладу повинні знати вимоги з охорони праці , безпеки життєдіяльності , пожежної безпеки , правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуватися їх .

1.4. Працівники закладу повинні бути обізнані з правилами поведінки в разі нещасного випадку із здобувачами освіти та працівниками закладу чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживати необхідні заходи у таких ситуаціях .

1.5. У закладі повинні бути створені умови для харчування здобувачів освіти і працівників.

1.6. У закладі повинні бути створені умови для безпечного використання мережі Інтернет , в учасників формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті .

1.7. У закладі повинні застосовуватися підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу , професійної адаптації працівників .

2. Створення освітнього середовища , вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації :

2.1. Заклад освіти планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь –яким проявам дискримінації , булінгу в закладі. Комплекс заходів із профілактики та попередження булінгу складає антибулінгову політику школи . Кожен працівник закладу має знати про антибулінгову політику та неухильно дотримуватися правил та процедур нею встановлених.

2.2. Правила поведінки учасників освітнього процесу в закладі повинні забезпечувати дотримання етичних норм , повагу до гідності , прав і свобод людини.

2.3. Керівник закладу , педагогічні працівники повинні протидіяти булінгу ( цькуванню ) , іншому насильству , дотримуватися порядку реагування на їх прояви .

3.Формування інклюзивного , розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору.

3.1. Приміщення та територія закладу повинні бути облаштовані з урахуванням принципів універсального дизайну та розумного пристосування ( рівність та доступність середовища для кожного , гнучкість у використанні середовища , простота та інтуїтивність використання , не призводить до втоми , наявність необхідного розміру та простору , терпимість до помилок користувачів )

3.2. У закладі за потреби повинні використовуватися методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами

3.3. Заклад освіти повинен взаємодіяти з батьками дітей з особливими освітніми потребами , фахівцями інклюзивно – ресурсного центру , залучати їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти .

3.4. Освітнє середовище повинно мотивувати здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними вміннями , ведення здорового способу життя

3.5. У закладі повинен бути створений простір інформаційної взаємодії та соціально – культурної комунікації учасників освітнього процесу ( бібліотека , інформаційно – ресурсний центр )

ІУ. Система оцінювання освітньої діяльності

Реформування освіти передбачає зміни у підходах до оцінювання навчальних досягнень учнів . Вимоги до оцінювання навчання мають визначатися з урахуванням компетентнісного підходу до навчання , в основу якого покладені ключові компетентності. Оцінювання має грунтуватися на позитивному підході .

Вимоги до системи оцінювання здобувачів освіти Катеринівської ЗОШ І ступеня :

1. Система оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти повинна бути відкритою , прозорою і зрозумілою :

1.1.Здобувачі освіти повинні отримувати від педагогічних працівників інформацію про критерії , правила та процедури оцінювання навчальних досягнень . Процес інформування і оприлюднення критеріїв розпочинається із критеріїв , затверджених Міністерством освіти і науки України ( наказ МОН України від 19.08.2016 року № 1009 ). Вчитель може мати власні розроблені критерії оцінювання навчальних досягнень учнів , які ґрунтуються на критеріях , затверджених МОН та не потребують затвердження директором закладу . Учні мають бути систематично поінформовані про розроблені вчителем критерії оцінювання ( в усній формі , розміщення на інформаційному стенді в класі , електронну пошту , інші види комінікації )

1.2. Система оцінювання в закладі повинна сприяти реалізації компетентнісного підходу до навчання :

- оцінювати не лише результат роботи але й процес навчання , індивідуальний поступ кожного учня

- позитивно оцінювати досягнення учнів , незалежно від того , значні вони чи скромні , якщо вони є результатом справжніх зусиль дитини.

У системі оцінювання навчальних досягнень учнів у закладі крім традиційних , можна використовувати інші види оцінювання , які сприяють компетентнісному підходу , наприклад , портфоліо .

1.3. Оцінювання результатів навчання повинно бути справедливим і об’єктивним.

2. Застосування внутрішнього моніторингу , що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти

2.1. У закладі повинен здійснюватися аналіз результатів навчання здобувачів освіти :

- Порівняльний аналіз між результатами ДПА та підсумковим оцінюванням учителя з предмету

- Аналіз середнього балу класів за підсумками семестрового і річного оцінювання

- Порівняльний аналіз середнього балу навчальних досягнень учнів з окремих предметів

2.2. У закладі повинна запроваджуватися система формувального оцінювання

3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання , здатності до самооцінювання:

3.1. Заклад повинен спряти формуванню у здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання :

- Активізація участі учнів в організації своєї навчальної діяльності

- Наявність чітких критеріїв оцінювання навчальної діяльності

- Зосередження освітнього процесу на оволодіння учнями ключовими компетентностями

- Заохочення і позитивне оцінювання роботи учня

3.2. Заклад повинен забезпечувати самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти . Процедури самооцінювання/взаємооцінюваня включають в себе :

- Розроблення вчителем чітких критеріїв оцінювання

- Створення необхідного психологічного настрою учнів на аналіз власних результатів або отримання коментарів від свого однокласника

У. Оцінювання діяльності педагогічних працівників

1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності , використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу :

1.1. Педагогічні працівники повинні планувати свою діяльність , аналізувати її результативність .

Основним робочим документом , який визначає педагогічну діяльність вчителя та допомагає досягти очікуваних результатів навчання є Календарний ( календарно –тематичний ) план . Календарне планування розробляється вчителем самостійно або спільно з іншими педагогами в структурі методичного об’єднання. При розробленні календарно – тематичного плану вчитель повинен враховувати :

- Державний стандарт початкової освіти

- Навчальні програми

- Модельні навчальні програми ( якщо вони передбачені типовою освітньою програмою )

- Освітню програму Катеринівської ЗОШ І ступеня

Календарне планування може розроблятися або на семестр , або на весь навчальний рік. У закладі видається наказ про підготовку календарного планування . Календарно – тематичні плани погоджуються директором школи . У кінці навчального року вчителі самостійно проводять аналіз реалізації календарно – тематичного планування та визначають напрямки вирішення проблем , які виникали у ході використання календарного планування протягом навчального року .

1.2. Педагогічні працівники повинні застосовувати освітні технології , спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти .

Забезпечення компетентнісного підходу до навчання :

1.Обговорення проблем впровадження компетентнісного підходу на засіданнях педагогічної ради та нарадах при директору

2.Планування роботи вчителя . У календарно – тематичних планах , навчальних програмах учителів мають бути передбачені види роботи , спрямовані на розвиток оволодіння учнями ключовими компетентностями

3.Вивчення роботи вчителів шляхом спостереження під час відвідування навчального заняття . Форми і методи роботи , які використовуються вчителем , мають бути спрямовані на розвиток творчої , пошукової і аналітичної роботи учнів .

1.3. Педагогічні працівники можуть брати участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти ( за потреби )

1.4. Педагогічні працівники повинні створювати та/або використовувати освітні ресурси ( електронні презентації , відеоматеріали , методичні розробки , веб-сайти , блоги , тощо ) . Педагогічні працівники створюють освітні ресурси , які використовують у своїй діяльності , поступово формуючи власне освітнє портфоліо. Створені освітні ресурси вчитель може використати для обміну педагогічним досвідом . Оприлюднюватись освітні ресурси можуть на сайті закладу , освітніх сайтах , фахових виданнях тощо .

1.5. Педагогічні працівники повинні сприяти формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання , виховання та розвитку. Виховний процес повинен бути невід’ємною складовою освітнього процесу і орієнтуватися на загальнолюдські цінності , зокрема морально – етичні ( гідність , чесність , справедливість , турбота , повага до життя , повага до себе та інших людей ) , соціально – політичні ( свобода , демократія , культурне різноманіття , повага до рідної мови і культури , патріотизм , шанобливе ставлення до довкілля , повага до закону , солідарність , відповідальність ) . Якісний виховний процес має ґрунтуватись насамперед на особистому прикладі учителя та використанні виховної складової змісту навчальних предметів.

1.6. Педагогічні працівники повинні використовувати інформаційно – комунікаційні технології в освітньому процесі.

2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників

2.1. Педагогічні працівники повинні забезпечувати власний професійний розвиток , підвищувати свою кваліфікацію . Підвищення кваліфікації повинно відбуватися щорічно , не менше 30 год. Педагогічні працівники мають право на вибір напрямків , форм та способів підвищення своєї кваліфікації . Професійний розвиток вчителя має бути безперервним системним процесом : обмін досвідом , розроблення системи навчальних занять , публікації в друкованих та електронних джерелах , самоосвіті .

2.2. Педагогічні працівники можуть здійснювати інноваційну освітню діяльність , можуть брати участь в освітніх проєктах та залучатися до роботи як освітні експерти .

3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти , їх батьками , працівниками закладу

3.1.Педагогічні працівники повинні діяти на засадах педагогіки партнерства . Найважливішим напрямом , який забезпечує педагогіку партнерства , є особистісно зорієнтована технологія навчання. Забезпечення особистісно зорієнтованого підходу у навчанні має бути наскрізним і стосуватися не тільки проведення навчальних занять.

3.2. Педагогічні працівники повинні співпрацювати з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу , забезпечувати постійний зворотній зв’язок.

Комунікація з батьками може відбуватися у різних формах - індивідуальні зустрічі , бесіди , онлайнова комунікація за допомогою соціальних мереж або інтерактивної інтернет – платформи.

3.3. У закладі повинна існувати практика педагогічного наставництва , взаємонавчання та інші форми професійної співпраці :

- Спільне планування роботи

- Робота на розв’язанням науково –методичної проблеми

- Взаємовідвідування навчальних занять

- Поширення педагогічного досвіду

- Інститут наставництва

- Дослідно – експериментальна робота

4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності

4.1. Педагогічні працівники під час провадження педагогічної та наукової ( творчої ) діяльності повинні дотримуватися академічної доброчесності

Для реалізації академічної доброчесності педагогічні працівники повинні :

- Неухильно дотримуватися норм академічної доброчесності і власним прикладом демонструвати важливість дотримання норм академічної доброчесності у педагогічні діяльності

- Інформувати учнів про необхідність дотримання норм академічної доброчесності

- Інформувати батьків про необхідність дотримання норм академічної доброчесності

- Спрямовувати зміст завдань під час проведення навчальних занять на творчу та аналітичну роботу учнів . Не повинно бути готових відповідей на поставлені вчителем завдання у підручнику чи в інших джерелах.

- Не використовувати стандартизовані завдання з підручника . Розробляти такі завдання , які спонукають учнів критично мислити.

- Практикувати в освітньому процесі написання тематичних творчих есе замість рефератів із скомпільованою інформацією з інших джерел.

- Застосовувати компетентнісний підхід у навчанні. Звести до мінімуму завдання на перевірку знань . Використовувати відкрити питання , щоб перевірити рівень володіння навичками .

4.2. Педагогічні працівники повинні сприяти дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти .

Основні аспекти дотримання академічної доброчесності учнями :

- Самостійне виконання завдань

- Використання у навчальній діяльності лише перевірених та достовірних джерел інформації

- Дотримання правил посилання на джерела інформації , яка використовується

- Надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності

УІ. Управлінські процеси закладу

1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу , моніторинг виконання поставлених цілей і завдань :

1.1.У закладі розробляється та затверджується стратегія розвитку закладу , моніторинг виконання поставлених цілей і завдань .

1.2.Річний план роботи закладу розробляється відповідно до стратегії його розвитку та з урахуванням освітньої програми закладу . Річний план є основним робочим документом для організації повсякденної діяльності закладу впродовж навчального року. Структуру річного плану та спосіб створення документу заклад визначає самостійно. Річний план роботи схвалюється педагогічною радою та оприлюднюється .

1.3.Самооцінювання якості освітньої діяльності закладу.

1.4.Керівник закладу розробляє План розвитку матеріально –технічної бази закладу на 1 -3 роки та здійснює заходи щодо утримання у належному стані будівлю , приміщення , обладнання. Керівник закладу вивчає потреби учнів та працівників закладу , готує і доводить до відома засновника запити для задоволення потреб закладу . Заклад розміщує на своєму веб – сайті кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів , товарів , робіт і послуг .

2. Формування відносин довіри , прозорості , дотримання етичних норм

2.1.Керівник закладу повинен сприяти створенню психологічного комфортного середовища , яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти , їх батьків , педагогічних та інших працівників закладу та взаємну довіру .Управлінські рішення мають бути обґрунтовані та відкриті. Накази , розпорядження , вказівки , рекомендації керівника , які стосуються діяльності закладу , мають бути добре підготовлені та обґрунтовані . Учасники освітнього процесу повинні мати можливість впливати на прийняття управлінських рішень . Для педагогічних працівників це можуть бути наради , обговорення .Керівник закладу повинен вчасно розглядати звернення учасників освітнього процесу та вживати заходи , спрямовані на вирішення проблем.

2.2. Заклад повинен оприлюднювати інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах ( ст. 30 Закону України «Про освіту» ) . Інформація повинна оновлюватися регулярно , бути повною та достовірною.

2.3. Керівник закладу повинен створювати умови для налагодження комунікації між учасниками освітнього процесу у формі безпосереднього спілкування ( бесіди батьків з директором школи та вчителями , батьківські збори ) або спілкування за допомогою електронних засобів комунікації .

3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників .

3.1. Керівник закладу формує штат , залучаючи кваліфікованих педагогічних працівників та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми школи .

3.2. Керівник закладу за допомогою системи матеріального та морального заохочення повинен мотивувати працівників до підвищення якості освітньої діяльності , саморозвитку , здійснення інноваційної діяльності . У школі розробляється Положення про преміювання працівників , розробляються критерії матеріального та морального заохочення працівників .

3.3. Керівник закладу повинен сприяти підвищенню кваліфікації педагогічних працівників , забезпечувати участь педагогічних працівників на семінарах , курсах підвищення кваліфікації .

4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму , прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу , взаємодії закладу з місцевою громадою

4.1.У закладі повинні бути створені умови для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу.( ст. 53 -55 ЗУ «Про освіту» ) . Принцип людиноцентризму , що забезпечує повагу до кожної людини , реалізується у документах закладу :

- Статут закладу

- Освітня програма закладу

- Правила поведінки учасників освітнього процесу

- Правила внутрішнього розпорядку

4.2. Управлінські рішення повинні прийматися з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу ( наради при директору , засідання педагогічної ради , загальні збори трудового колективу , опитування , методичні семінари , батьківські збори )

4.3. Керівник закладу повинен забезпечувати умови для розвитку громадського самоврядування ( батьківські ради , батьківські комітети , тощо ) Представники громадського самоврядування повинні бути залучені до обговорення та розроблення Статуту закладу , Правил внутрішнього розпорядку , Правил поведінки учасників освітнього процесу , Річного плану роботи , Положення про академічну доброчесність )

4.4. Керівник закладу повинен сприяти виявленню громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу , їх участі в житті місцевої громади :

- підтримка ініціатив задля сталого розвитку закладу

- взаємодія з місцевою громадою

- участь у громадських проєктах

4.5. Режим роботи закладу та розклад занять повинні враховувати вікові особливості здобувачів освіти , відповідати їх освітнім потребам

4.6. У закладі повинні створюватися умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.

5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності

5.1. Заклад освіти повинен впроваджувати політику академічної доброчесності . У закладі розробляється та оприлюднюється Положення про академічну доброчесність .Керівник зобов’язаний постійно контролювати дотримання норм академічної доброчесності та вживати необхідні дії , щоб протидіяти фактам можливих її порушень .

5.2. Керівник закладу повинен сприяти формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції , створювати умови для проведення освітніх та інформаційних заходів щодо даного питання , включати заходи щодо формування негативного ставлення до корупції до річного плану роботи.

УІІ . Самооцінювання освітніх і управлінських процесів

З метою аналізу стану сформованості та функціонування внутрішньої системи у закладі проводиться самооцінювання . Самооцінювання є процесом вивчення та оцінювання ефективності функціонування внутрішньої системи з метою вдосконалення освітніх і управлінських процесів закладу.

Механізм проведення самооцінювання :

1.Проводити самооцінювання за окремими напрямами діяльності протягом навчального року :

1.1.Оцінювання управлінської діяльності – протягом навчального року

1.2.Система оцінювання здобувачів освіти – ІІ півріччя навчального року

1.3.Оцінювання діяльності педагогічних працівників – протягом року

1.4.Оцінювання освітнього середовища – травень навчального року

2. Для самоцінювання якості освітньої діяльності визначити вимоги , критерії та індикатори , що використовуються під час проведення інституаціного аудиту закладів освіти ( Додаток до Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти (пункт 6) , затверджений Наказом МОН України № 17 від 09.01.2019 р. )

3. До процесу самооцінювання якості освітньої діяльності закладу залучати батьківську громадкість

4. Для проведення самооцінювання освітньої діяльності використовувати такі методи збору інформації :

-опитування учасників освітнього процесу ( анкетування , індивідуальне інтерв'ю , фокус- групове дослідження )

- спостереження ( за освітнім середовищем , проведенням навчальних занять тощо )

- вивчення документації

5.Самооцінювання здійснювати за рівнями оцінювання освітньої діяльності та ефективності внутрішньої системи , що визначаються під час інституаційного аудиту : перший (високий ) , другий (достатній ) , третій ( вимагає покращення ) , четвертий ( низький) .

6. Результати самооцінювання включати до річного звіту про діяльність закладу , оприлюднювати на вебсайті .

Кiлькiсть переглядiв: 2025